Історія

Історія громадської організації «Українська мова та культура в Мюнстері» почалася у 2010 році. Того року на Різдвяні свята в місті Мюнстері відновилися богослужіння українською мовою в Греко-Католицькій Церкві Святого Климентія.

Кількість парафіян, які двічі на місяць відвідували Українську літургію та долучалися до зустрічей у залі Португальської Католицької Місії, поступово збільшувалася. Найактивніші учасники цих зустрічей склали основу нашого майбутнього товариства. Серед них — родина Марії та Степана Шарко.

Саме за їхньої ініціативи у 2015 році була організована недільна школа української мови, літератури та історії, а згодом почав діяти і свій аматорський театр.

У 2016 році новостворене товариство починає співпрацювати з Інтеграційною Радою міста Мюнстер, мета якої — сприяти збереженню національної культури народів, які проживають у місті. Завдяки цій співпраці, вперше на Днях рідної мови, які традиційно відбуваються в Мюнстері щороку, була представлена Україна.

У 2019 році ми офіційно зареєстрували свою Спілку під назвою «Українська мова та культура в Мюнстері». Відтоді наша громадська діяльність стає більш розгалуженою, більш активною та публічною.

На запрошення товариства у 2019 році на Дні рідної мови до Мюнстера приїхала українська казкарка Лана Ра (Світлана Конощук) зі своєю творчою командою та дитячим проєктом «Котячі мандри Україною».

Крок за кроком ми робили все, аби місцеві жителі згадували Україну не лише в драматичному контексті — Голодомор, Чорнобиль, Майдан, війна…

Адже наша країна — це також всесвітньо відомий художник Казимир Малевич, скульптор-сницар німецького походження Іоан Георг Пінзель, який жив та працював в Україні, Микола Леонтович, чия музика до українського народного твору «Щедрик» під назвою «Carol of the Bells» є символом Різдва у всьому світі, та Пилип Орлик — автор однієї з перших конституцій в Європі. Це Олександр Довженко, чий фільм «Земля» вважається одним з 12 найвизначніших здобутків світового кіно. Це співачка Квітка Цісик, яка за свою пісню «You light up My life» в однойменному фільмі здобула «Оскара» та «Золотий глобус».

Це Марія Примаченко, чиї чудернацькі тварини та рослини підкорили увесь світ. Звісно, це й наш петриківський розпис та український борщ із пампушками, які увійшли до списку Всесвітньої нематеріальної спадщини ЮНЕСКО.

А скільки талантів є в сучасній Україні!

Усім цим ми почали ділитися з містянами. Розповідали про Україну через її мистецтво, творчість, національну кухню. Робили це щиро, цікаво, смачно. Саме так, як люблять мешканці Мюнстеру — життєрадісні поціновувачі прекрасного.

Проте, починаючи з лютого 2022 року, наша Спілка кардинально змінила свою діяльність. Усі наші сили ми скерували на підтримку українців, які приїжджали у Мюнстер, рятуючись від руйнівної, нічим не виправданої російського агресії.

З початком повномасштабної війни в Україні Спілка активно долучилася до фінансової та гуманітарної підтримки українців. Тож тривалий час цей напрям залишався головним у нашій діяльності.

Ми збирали пожертви на різних майданчиках, відправляли в Україну численні фури з гуманітарним вантажем: одягом, засобами гігієни, їжею, ліками, медичним обладнанням.

У співпраці з благодійними фондами та громадськими організаціями надавали цільову благодійну допомогу українським лікарням. Зокрема, разом із Червоним хрестом Вінницької області закупили та доставили в місцевий опіковий центр м. Вінниці вакуумні помпи для швидкого загоєння ран.

У партнерстві з БФ «Запорука» Спілка стала донором першого етапу відродження застарілої станції переливання крові Національного інституту раку в Києві. За нашим організаційним та фінансовим сприянням до медзакладу було доставлено 2 сучасних холодильники, 4 донорських крісла та медичні ваги — помішувачі крові (для запобігання згустків). Раді, що завдяки такому підсиленню, донори крові почуватимуться комфортніше, а їхня рятівна кров, нарешті, зберігатиметься в гідних умовах.

Наразі Спілка відновила всі ключові напрями своєї діяльності. Водночас ми і надалі підтримуємо українців, які залишилися в Україні.

Якщо наші цінності співзвучні з вашими, приєднуйтеся до нашого кола. На фото праворуч Ярослав Цицюра – наш фотограф, який фіксує історію Спілки.

Разом ми сильніші!